+380-4161-9-13-57 lugini_lg@ukr.net

Нема переводу козацькому роду



      2 березня 2019 року виповнилося 80 років ветерану праці, в минулому працівнику ДП «Лугинське лісове господарство» Невмержицькому Степану Мефодійовичу.
     Непроста життєва доля залишила йому сивину на чолі та глибокі зморшки на обличчі.
     Народившись у передвоєнному 1939 році, він разом із своєю родиною пережив жорстоке лихоліття війни та сталінських репресій. З малих років Степан Мефодійович пізнав ціну кусочку хліба, допомагаючи батькам виконувати роботи по господарству. Звичний до всілякої роботи, він після закінчення десятирічки, пішов працювати в колгосп, звідки був призваний до лав тодішньої радянської армії. Демобілізувавшись із армії, був прийнятий водієм лісовоза в Лугинський державний лісгосп, де пропрацював 37 років і у грудні 1999 року вийшов на заслужений відпочинок.
      Працювати доводилося на зношеній техніці, в дощову негоду і в люті зимові морози та заметілі, практично при відсутності доріг, як таких. Та звиклого до нелегкої праці Степана Мефодійовича це не лякало. Свій автомобіль він тримав в хорошому технічному стані, що дозволяло йому постійно виконувати та перевиконувати планові завдання.
У 1999 року Невмержицькому  Степану Мефодійовичу Указом Президента України за вагомий особистий внесок у розвиток та підвищення ефективності лісопромислового виробництва присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України».
     Всі ці роки поряд з чоловіком була його дружина – Ольга Данилівна, з якою вони виховали трьох дітей: сина Юрія та дочок – Світлану та Галину.
     Степан Мефодійович і зараз користується заслуженим авторитетом та повагою односельців, а його життєвий і трудовий шлях є яскравим прикладом для наслідування прийдешньому поколінню.
Від імені колективу ветерана із славним ювілеєм привітав директор ДП «Лугинське лісове господарство» Павленко А.П., побажавши йому при міцному здоров’ї радувати нас ще багато років.

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

     Стихійні вогняні підпали є явищем досить не контрольованим. Поривами вітру вогонь швидко переміщається, а коли це відбувається поряд з лісовими масивами, то невинний підпал може перерости у жахливе стихійне лихо. Тому з приходом весни, із сходом снігового покрову у роботі підприємств лісової галузі наступає пожежонебезпечний період.
До цього в ДП «Лугинське лісове господарство» готувалися завчасно і ретельно, вивчаючи досвід роботи в попередні роки та удосконалюючи систему протипожежної безпеки.
Система протипожежної безпеки підприємства включає в себе систему заходів по недопущенню, попередженню та ліквідації осередків загоряння, а також технічних засобів для спостереження, інженерно-технічних робіт та пожежогасіння.
    Для координації та підвищення ефективності протипожежних заходів на підприємстві прийнято ряд нормативних актів:
– видано наказ по підприємству від 23.01.2019 №49 «Про підсумки пожежонебезпечного періоду 2018 року та завдання по забезпеченню належної охорони лісів від пожеж в 2019 році»;
– складено план основних заходів по попередженню виникнення лісових пожеж;
– складено комплексний план заходів по зниженню небезпеки виникнення лісових пожеж та приведення лісів ДП «Лугинське лісове господарство» до належного санітарного стану в 2019 році;
– складено мобілізаційно-оперативний план ліквідації лісових пожеж на 2019 рік;
– складено план проведення масово-роз’яснювальної роботи серед населення Лугинського району.

Відповідним наказом директора підприємства призначено відповідальних працівників за дотриманням правил пожежної безпеки в лісництвах та інших підрозділах.

У кожному лісництві створено добровільні пожежні дружини з числа працівників, з якими проведено навчання та учбові заняття.

Пункти зберігання пожежного інвентаря доукомплектовано згідно
встановлених нормативів.

Для нерозповсюдження пожеж на великі площі планується створення мінералізованих смуг протяжністю 120 кілометрів та підновлення мінералізованих смуг на 800 кілометрах.

Проводиться робота по ліквідації стихійних сміттєзвалищ поблизу та в самих лісових масивах.

Дві лосопожежні станції першого типу укомплектовані необхідним інвентарем, спецодягом, засобами пожежогасіння та приведені у готовність.

Для спостереження за лісовими масивами використовуються дві пожежні вежі та дві щогли, обладнані системою відео спостереження.

Засоби пожежогасіння підприємства включають у себе чотири пожежні автомобілі та один лісопатрульний автомобіль на базі УАЗа, який пристосований для гасіння пожеж та обладнаний ємкістю на 700 л. Всі вони знаходяться в постійній готовності. В минулому році було додатково закуплено шість ранцевих оприскувачів, дві мотопомпи, 520 погонних метрів пожежних рукавів.

У роботі по створенню ефективної системи протипожежної безпеки керівництво підприємства дотримується принципу «хочеш миру – готуйся до війни», щорічно збільшуючи фінансування видатків на вказані цілі. За 2018 рік на фінансування робіт по охороні лісів від пожеж витрачено 1 мільйон 115 тисяч гривень.

Надіємось, що затрачені зусилля та кошти не будуть витрачені задарма.

Звертаємось до жителів та гостей району: дотримуйтесь правил протилежної безпеки, убережіть природу рідного Полісся від вогню та згарищ. Хочеться щоб гасло «Бережіть ліс від вогню», було не просто словами, а стало одним з принципів життєвої позиції кожного українця.

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

22 лютого 2019 року відбувся публічний звіт заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимира Бондаря. Під час звіту презентовано інформацію про основні результати діяльності лісового господарства у 2018 році.
Так, Володимир Бондар повідомив, що загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 мільйонів гектар, в тому числі вкриті лісовою рослинністю 9,6 мільйонів гектар. За відомчим підпорядкуванням, найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває у користуванні лісогосподарських підприємств Держлісагентства.
«Лісистість України становить 15,9%. Але, незважаючи на невелику лісистість території, Україна займає 9-те місце у Європі за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини. Запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1 мільярда кубічних метрів. За рік в лісах України в середньому приростає 35 мільйонів кубічних метрів деревини», – сказав він.
Заступник Голови Держлісагентства повідомив, що у 2018 році відтворено лісів на площі майже 44 тисячі гектар (створено нових лісів – 1,9 тисячі гектар). Кошти на відтворення лісів є основною статтею витрат державних лісогосподарських підприємств.
«На сьогодні, лісів, що належать до сфери управління Держлісагентства, уже заповідано 16,6%. Практично у всіх регіонах заповідність в лісах вища ніж загальнодержавна. Заповідні ліси Держлісагентства займають третину (33%) природно-заповідного фонду держави», – поінформував Володимир Бондар.
Він також розповів, що за даними міжнародної некомерційної неурядової організації «Лісова опікунська рада» (FSC) в Україні станом на лютий 2019 року сертифіковано 4,23 мільйони гектарів лісів. У 2018 році міжнародний акредитаційний сервіс перевірив діяльність аудиторських компаній, які надають сертифікати FSC, та не виявив недоліків.
Володимир Бондар зазначив, що у 2018 році в лісах підвідомчих підприємств ліквідовано майже 1300 пожеж на площі майже 1400 гектарів, в тому числі верхових – 270 гектарів. Збитки від лісових пожеж склали 27,2 мільйони гривень.
«Не зважаючи на всі зусилля лісівників станом на 1 січня 2019 року загальна площа всихання лісів все ще становить майже 440 тисяч гектарів, з них: сосна звичайна – 243 тисячі гектарів, ялина європейська – 26 тисяч гектарів, дуб звичайний – 107 тисяч гектарів та інші насадження – 64 тисячі гектар», – сказав заступник Голови відомства.
Володимир Бондар підкреслив, що біологічна пожежа – це не гучні слова і не видумки лісівників. Це реальна проблема та загроза, з якою ми намагаємося боротися, як шляхом проведення санітарно-оздоровчих заходів, так і біологічними методами.
«Заготівля деревини в Україні відбувається відповідно до визначених норм та правил. Хибна думка, що рубається що завгодно і де завгодно. Заготівля відбувається на основі матеріалів лісовпорядкування, які розробляються в середньому на 10 років. Лісопатологи, наковці, фахівці обстежують лісові ділянки і визначають, коли краще заготовити деревину, і в який спосіб. Чи то методом суцільних рубок, чи поступових, чи вибіркових. І після суцільних рубок ділянка в обов’язковому порядку засаджується новим лісом – відтворюється», – підкреслив Володимир Бондар.
Окрім того, він повідомив, що Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр працює над створенням Електронного реєстру лісорубних квитків. Це буде зручний спосіб для всіх бажаючих перевірити легальність заготівлі деревини.
«Підприємствами галузі від усіх видів рубок заготовлено 16,5 мільйонів кубічних метрів деревини. Наприклад, у Німеччині, при трохи більшій ніж в Україні площі лісів, заготовляється практично в п’ять разів більше деревини – 95 мільйонів кубічних метрів», – сказав він.
Заступник Голови відомства звернув увагу на те, що Держлісагентство ініціювало перехід від, так би мовити, традиційних (суцільнолісосічних) способів заготівлі деревини, які в нас існували з радянського часу, до європейських. Йдеться про перехід від суцільних до поступових і вибіркових систем заготівлі деревини.
Також було зазначено, що на сьогодні лише підприємствами Держлісагентства запроваджено стовідсотковий електронний облік всієї заготовленої та реалізованої деревини.
«2018 рік став останнім роком, коли Україна працювала за радянськими ГОСТами. Держлісагентство планомірно готувалося до переходу на нові державні стандарти, гармонізовані з європейськими», – наголосив Володимир Бондар.
Він повідомив, що у них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.
«За результатами господарсько-фінансової діяльності підприємств галузі у 2018 році отримано 16,8 мільярдів гривень чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), що на майже 3,2 мільярда гривень більше, ніж у 2017 році. За попередніми даними у 2018 році підприємствами галузі отримано майже 480 мільйонів гривень чистого прибутку. На ведення лісового господарства у 2018 році було спрямовано власних коштів лісогосподарських підприємств у сумі 7 мільярдів гривень, що майже на 1,7 мільярда гривень більше, ніж за 2017 рік», – поінформував заступник Голови Держлісагентства.

І з цих зароблених коштів сплачено мільярдні податки. Загалом за 2018 рік підприємствами галузі сплачено податків, зборів, обов’язкових платежів та єдиного соціального внеску на суму 6,2 мільярди гривень.
Окрім того, Володимир Бондар розповів, що 25 вересня 2018 року відбувся IV з’їзд лісівників України, головною метою скликання якого було опрацювання спільних рішень щодо шляхів подолання штучно створеної кризи у лісовій галузі, подальшого розвитку та реформування українського лісового господарства на основі європейських стандартів та досвіду.
«Деякі рішення цього з’їзду почали виконуватися. Але, на жаль, далеко не всі. Так, у спеціальному фонді Державного бюджету України на 2019 рік передбачено 288 мільйонів гривень для мінімальної підтримки лісів Півдня та Сходу України. Також Парламент вніс зміни до Податкового кодексу України стосовно земельного податку на лісові землі. Таким чином, ставка за лісові землі обмежується розміром до 0,1% від їх нормативно грошової оцінки або від нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Окрім того, місцеві ради отримали можливість взагалі не встановлювати ставку (відсоток) земельного податку на лісові землі», – сказав Володимир Бондар.
Заступник Голови Держлісагентства окреслив основні пріоритети роботи у 2019 році, серед них:
– створення фонду розвитку лісового господарства України, який передбачений і в Указі Президента України;
– початок проведення Національної інвентаризації лісів;
– внесення змін до законодавчих та нормативно-правових актів з метою ефективної боротьби проти масового всихання лісів;
– розвиток інноваційних технологій для вирощування високопродуктивних та стійких до хвороб насаджень з метою покращення якісного відтворення лісів;
– розвиток природозберігаючих технологій заготівлі деревини;
– необхідність запровадження електронного обліку деревини для інших постійних лісокористувачів, що не входять до системи Держлісагентства.

За матеріалами прес-служби Держлісагенства

Погожі весняні дні щорічно приносять в наше життя димові завіси над полями, лугами та лісами. Більшість населення свято вірить у те, що спалювання сухої трави є життєвою необхідністю, і ця традиція передається з покоління в поколінь. Необізнаність населення у небезпеці, яку несе собі паління трави, є однією з причин, чому це явище досі побутує в наших краях настільки масово.

У природі все передбачено так, що б трава та кущі росли після зими самі, без допомоги підпалів. За зиму трава перегниває і не є перешкодою для молодої парослі. Сліпо обманюють себе ті, хто думає, що підпалюючи стару траву чи бадилля, тим самим допомагає природі. Під час спалювання згорає не тільки суха трава, але й накопичена в грунті органіка. Після підпалів виживає лише найбільш стійкі та невибагливі трави – бур’яни .

Спалювання трави є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів. У вогні гинуть комахи, звірі та плазуни.  Особливо багато втрат зазнають жаби, їжаки та зайці. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного та тваринного світу.

В результаті підпалів трави та бадилля горять лісосмуги та ліси. Наносяться величезні збитки господарствам лісової галузі.

Статтею 771 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення» передбачено, що самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, а також опалого листя у парках, інших зелених насадження та газонів у населених пунктах, без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, або з порушення умов такого дозволу, тягне за собою накладання штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподаткованих мімінумів доходів громадян.

Кожен громадянин нашої держави повинен усвідомити, що спалювання трави є шкідливим і небезпечним. А тому боротися з цим потрібно всім, починаючи із себе, своєї сім’ї, друзів.

Збережи унікальну природу рідного краю!  Зупини палія! 

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

 

         За 2018 рік ДП «Лугинське лісове господарство» на рубках головного користування заготовило 54,5 тис. м3 деревини та проведено рубок формування і оздоровлення лісів та інших заходів, пов’язаних з веденням лісового господарства на площі 1291 гектарів.

Протягом минулого року цехом переробки нижнього складу перероблено 30764 м3 деревини та випущено:  пиломатеріалів – 8205 м3,  заготовок пилених – 724 м3 , заготовок для європіддонів – 3268 м3, дошки для підлоги – 6493 м2, облицювальної дошки – 5003 м2, блок-хаус – 1996 м2, дошки терасної – 2107 м2. Виробництво товарної промислової продукції зросло в порівняні з попереднім роком на 278 %  і становить 39 984,1 тис. грн. В цеху працює 81 чоловік і їх середньомісячна заробітна плата складає 8977 гривень.

Протягом 2018 року реалізовано продукції на суму 112664 тис. грн. Темп росту становить 118,9%. В загальному обсязі реалізації частина експорту складає 32,6%, або 36 691 тис.грн. В розрахунку на одного штатного працівника реалізовано продукції на суму 369 390 грн. За результатами виробничої діяльності отримано чистого прибутку в сумі 3 642 тис. грн. Рентабельність виробництва становить 3,9%. Сереньоспискова чисельність штатних працівників становить 305 чоловік, із середньомісячною заробітною платою 9 637 грн. За звітний період заробітна плата зросла на 28,8%.

Підприємством протягом 2018 року сплачено до бюджетів різних рівнів та спеціалізованих фондів 41 139 тис.грн. податків, зборів та обов’язкових платежів. Із кожної гривні отриманої від реалізації продукції 37,1 копійки сплачено державі у вигляді податків та інших обов’язкових платежів.

Протягом 2018 року активно проводились лісовідновлювальні роботи. Так, лісові культури посаджено на площі 145 га. Для успішного росту лісових культур і недопущення витіснення головних порід другорядними, проведено доповнення лісових культур на площі 185 га та догляд на площі 900 га. Обробіток грунту під лісові культури проведено на площі 137 га. В результаті вчасно і якісно проведених робіт, досягнута приживлюваність лісових культур на рівні 88,3%.

Для посівів у розсадниках та теплицях заготовлено 5 140 кг насіння, в тому числі сосни звичайної – 30 кг, ялини – 5 кг, жолудя дуба звичайного – 5 000 кг, іншого насіння – 105 кг.

У розсадниках і теплицях посів лісових культур проведено на площі  1,2 га. Окрім цього, закладено плантації під новорічні ялинки на площі 5 га. В цілому на проведення лісовідновлюваних робіт витрачено 1 950,7 тис грн. власних коштів.

В минулому році проведено лісопатологічне обстеження на площі 7 500 га. На площі 500 га здійснено роботи по знищенню осередків різних шкідників та хвороб. На цілі витрачено 89,6 тис. грн.

Окрім робіт по відновленню та збереженню лісів, значна увага приділяється відтворенню, охороні і раціональному використанню мисливської фауни, для чого витрачено 459 тис. грн.. В рамках цієї програми на території підприємства функціонують два вольєри, в яких у природних умовах утримуються дикі свині та косулі.

Для потреб виробничої діяльності проведено придбання, модернізацію та модифікацію основних засобів на суму 6 608 тис. грн.   

З року в рік зростають видатки на охорону лісових масивів від пожеж. За 2018 рік вони становлять 1 115,2 тис. грн. Ще 1 161 тис. грн. витрачено на заходи по охороні праці.

Однією з найбільш затратних частин бюджету підприємства є ремонт і утримання наявної дорожньої мережі. На ці цілі протягом 2018 року витрачено 909,4 тис. грн. Окрім цього, побудовано нову автомобільну дорогу вартістю 654 тис. грн.

В цілому, не дивлячись на непросту ситуацію на ринку, нестабільне законодавство, колектив підприємства працював стабільно і завершив фінансово-господарський рік з досить пристойним результатом.

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

В ДП “Лугинське лісове господарство” сьогодні свято – свій 45 річний ювілей святкує Юрковська Олена Олексіївна. Колекив підприємства на чолі з директором Павленком Анатолієм Петровичем, щиро вітає іменинницю з її Днем народження. Бажаємо міцного здоров’я, жіночого щастя та мудрості,нехай завжди оточує повага, ніжність та тепло. Хай кожен день буде наповнений яскравими подіями, а кожна мета буде досягнута. Залишайтесь такою ж веселою і життєрадісною, даруючи нам свою посмішку і заряджаючи позитивною енергією

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

21 лютого 2019 під головуванням заступника Голови відомства Володимира Бондаря відбулося засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України.

Під час засідання розглянуто питання про результати лісокультурного виробництва у 2018 році та завдання на 2019 рік.

Зокрема, начальник Управління лісового господарства та відтворення лісів Держлісагентства Володимир Романовський повідомив, що у минулому році відтворення лісів виконано на площі 43,9 тис. гектарів, що становить 109,9% до річного завдання. Весь обсяг робіт виконаний на землях лісогосподарського призначення і на землях, що передані державним підприємствам для лісорозведення. У тому числі на площі 1,9 тис. гектарів було створено нові ліси.

Найбільший обсяг нових лісів змогли виконати Полтавське, Запорізьке, Кіровоградське та Луганське обласні управління лісового та мисливського господарства – разом 1292 гектари або 67,2% від загальної площі нових лісів.

Через відсутність необхідного державного фінансування не виконали завдання по створенню нових лісів підприємства Донецького і Херсонського обласних управлінь лісового та мисливського господарства.

До лісових культур зараховано також 14,9 тис. гектарів лісових насаджень, створених шляхом природного поновлення, що становить 35,6% від відновлення лісів у 2018 році. Майже 87% природного поновлення зосереджено на Поліссі і в Карпатському регіоні, тобто на територіях, що за лісорослинними умовами є сприятливими для відновлення лісів таким способом.

Окрім того, на колегії зазначила, що обсяг відновлення лісів у 2018 році в цілому по Держлісагентству зменшився на 10 тисяч гектарів у порівнянні з 2017 роком або на 19%, в тому числі шляхом природного поновлення – на 4 тисячі гектарів або 21%. Це результат дії нових Санітарних правил в лісах України. У той же час підприємства Волинського обласного управління не зменшили, а навпаки, наростили обсяг лісовідновлення.

Також Володимир Романовський поінформував щодо готовності підприємств галузі до лісокультурної кампанії у 2019 році.

Для забезпечення весняних лісокультурних робіт якісним садивним матеріалом у 2018 році в лісових розсадниках вирощено 245,8 млн шт. стандартного садивного матеріалу.

Протягом 2019 року передбачається виконати відтворення лісів на 38,2 тис. га, в тому числі 2,2 тис. га лісорозведення або нових лісів при передбаченому і своєчасному фінансуванні лісогосподарських підприємств Степової зони. У 8 областях південно-східного регіону, при сприятливих фінансових можливостях, буде створено більшу частину нових лісів – 1658 гектарів або 76%.

«Необхідно зазначити, що є необхідний резерв земель для створення нових лісів. Однак майже всі вони знаходиться в степових областях. На сьогодні на 17,6 тис. гектарів оформлені речові права на земельні ділянки, що при належному фінансуванні дає нам можливість у кілька разів збільшити обсяг лісорозведення, ніж запланований на цей рік», – сказав Володимир Романовський.

Члени колегії Держлісагентства підкреслили, що завданням обласних управлінь є забезпечення своєчасного і повноцінного контролю за якістю та проведенням в оптимальні терміни всіх лісокультурних робіт, інформування громадськості через ЗМІ.

У свою чергу, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар звернув увагу на те, що питання роботи з громадськістю та засобами масової інформації – це питання виживання галузі. «Їх потрібно ставити нарівні з усіма іншими професійними напрямами нашої діяльності. Так, ми трохи активізувалися у цьому напрямку. Але належного рівня на сьогодні ще не досягли. Нам потрібно популяризувати нашу роботу. Говорити доступною мовою з громадськістю – має стати нашою функцією. Керівники управлінь, лісгоспів і всі інші мають бути активними учасниками спілкування з громадськістю», – сказав він.

За матеріалами прес-служби Держлісагентства

Державне агентство лісових ресурсів планує цього року запустити пілотний проект електронного реєстру лісорубних квитків. Про це повідомив генеральний директор державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (ЛІАЦ) Держлісагентства Віктор Мельниченко, пише Інтерфакс-Україна.

«Це програмне рішення дозволить контролювати лісорубні квитки, видані на використання певного обсягу сировини. Поки це буде пілотний проект, а в подальшому, щоб залучити всіх лісокористувачів незалежно від підпорядкування, потрібно внести відповідні зміни в нормативну базу», — пояснив Віктор Мельниченко.

За його даними, ЛІАЦ почав розробку e-реєстру лісорубних квитків в грудні 2018 року. Реєстр дозволить контролювати річний обсяг заготівлі деревини. Директор ЛІАЦ нагадав, що восени 2018 року Верховна Рада прийняла закон № 5495 про збереження лісів, який обмежує річний обсяг заготівлі до 25 млн куб. м.

За інформацією ЛІАЦ, реєстр буде також вести облік документів, які були підставою для лісорубного квитка.

Лісорубний квиток — дозвіл на заготівлю деревини, який містить інформацію про місце і обсяги заготівлі. Цей документ видають обласні управління лісового та мисливського господарства при Держлісагентстві.

Нагадаємо, що на сайті агенства, у рубриці «Відкриті дані», ви можете ознайомитися з переліками лісорубних квитків на заготівлю деревини. Вищезазначений пілотний проект покликаний саме для вдосконалення цього електронного реєстру.

За матеріалами прес-служби Держлісагентства

    ДП “Лугинське лісове господарство” ніколи не забуває про своїх працівників, прикладом цього є сьогоднішній візит до Таргонського Павла Ничипоровича, сьогодні йому виповнюється 80 років.  Павло Ничипорович народився в с. Повч, Лугинського району, свою трудову діяльність в лісовому господарстві почав у 1959 році в Словечанському лісгоспі. В ДП “Лугинське лісове господарство” ювіляр пропрацював 20 років, працював на різних посадах, серед яких помічник лісничого, інженер лісових культур, голова профкому. Павло Ничипорович зробив значний внесок в розвиток лісового господарства району. Ювіляр дуже талановита та всебічно розвинута людина, адже крім того, що він являється ветераном лісового господарства, він ще і краєзнавець, журналіст та науковець. Щиро вітаємо вельмишановного і поважного Павла Ничипоровича з чудовим ювілеєм, міцного здоров’я Вам та довгих років життя в оточенні рідних і близьких!

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

       19 лютого 2019 року, біля 22 години, рейдовою бригадою  ДП «Лугинське лісове господарство» , було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконну порубку деревини на території Літківського лісництва. Спільно з працівниками Лугинського відділеня поліції Коростенського ВП, лісовій охороні вдалося затримати одного із порушників, громадянина К, жителя с.Літки, іншим вдалося скритися в лісі. В результаті огляду місця злочину, виявлено незаконну порубку 13 дерев породи дуб звичайний та 1 дерева берези повислої, загальна сума заподіяної шкоди державі, становить близько 227 тис. грн.. Задокументовані матеріали і порушника було доставлено до Лугинського відділення поліції Коростенського ВП для проведення подальших слідчих дій.

 

Прес-служба ДП “Лугинське лісове господарство”

 


 
Scroll to Top