+380-4161-9-13-57 lugini_lg@ukr.net

Нова Громадська рада при Держлісагентстві: фаховість, об’єктивність та неупередженість



Представник ГО «Українське об’єднання міжвідомчих комунікацій у сфері охорони навколишнього середовища е-Екологія» Ігор Лицур проаналізував склад новообраної Громадської ради при Держлісагентстві.

Він зазначив, що Громадська рада при Держлісагентстві є високопрофесійною та здатною реагувати на виклики, які існують сьогодні в лісовому господарстві.

Щодо складу інститутів громадського суспільства, представники яких ввійшли в ГР, то за інтересами вони розподілилися таким чином: 8 – юристів та громадських активістів, 7 – деревообробників та лісозаготівельників, 7 – лісівників та мисливців, 8 – екологів та науковців, 5 – учасників АТО та представників ЗМІ.

Склад представників ГР за освітою: 15 – лісове господарство, 6 – правознавство, 4 – інженери-технологи, 2 – економісти, а також географ, політолог, зоотехнік, агроном, фахівець з державного управління, тощо.

Ігор Лицур зазначає, що фактично немає питань у лісовому господарстві, з яких члени ГР були б некомпетентні. Окрім цього, він відзначає, що ГР оновила свій персональний склад на 54%, тобто до її складу ввійшло 19 нових членів і 16 були членами ГР минулого скликання.

«Особливо приємно відзначити фаховий науковий рівень членів ГР, в якій науковці складають 20%. Є розуміння того, що рішення будуть прийматися науковообгрунтовані та виважені. Крім фаховості, професійності та високого наукового рівня членів Громради, потрібно відмітити і їх визнання з боку держави – 9 членів ГР мають державні нагороди», – підкреслив Ігор Лицур.

За матеріалами прес-служби Держлісагентства

Загальна площа всихання насаджень у лісогосподарських підприємствах галузі за 2018 рік становить майже 440 тис. га, з яких сосна звичайна 243 тис. га, ялина європейська 26 тис. га, дуб звичайний 107 тис. га та інші насадження 64 тис. га. Про це йшлося під час нещодавнього засідання колегії Держлісагентства щодо підсумків роботи у 2018 році.
Заходи з поліпшення санітарного стану всихаючих насаджень були проведені на площі понад 168 тис. га загальною масою майже 6,6 млн куб. метрів.
Обробку в осередках шкідників лісу проведено на площі 7,2 тис. га, з яких 4,9 тис. га в лісах підвідомчих підприємств, в т.ч. за видами шкідників:
сосновий п’ядун – 3,7 тис. га;
зірчастий та червоноголовий пильщики – ткачі – 1,5 тис.га;
рудий сосновий пильщик – 1,5 тис. га;
звичайний сосновий пильщик – 0,5 тис. га.
У минулому році внаслідок природних стихійних явищ (вітровали, буреломи) зазнали ушкодження насадження на площі 13,3 тис. га. Загалом лісгоспами було розроблено 12 тис. га пошкоджених стихією насаджень.

За матеріалами прес-служби Держлісагентства

       ДП «Лугинське лісове господарство» щиро вітає Матвійчука Володимира Дем’яновича з величним ювілеєм – сьогодні йому виповнюється 85 років. Колектив ДП «Лугинське лісове господарство» не забув ветерана лісового господарства, а завітав у гості з привітаннями.  Ювіляр, як завжди радо і тепло прийняв гостей. За чашечкою смачного чаю згадалися приємні роки роботи на підприємстві. Володимир Дем’янович лісолюб за покликанням із 49 річним стажем роботи в лісовій галузі. Розпочав свою трудову діяльність в далекому 1953 році, працював на різних посадах, а з 1969 року і на протязі 33 років  займався одним із найважливіших напрямків роботи підприємства, а саме реалізацією, займав посаду інженера з реалізації.

       Бажаємо ювіляру міцного здоров’я та довгих років життя. Дякуємо за роки,  щиро і сповна віддані лісовій справі. Володимир Дем’янович є гідним прикладом для наслідування молодим поколінням.

 

 

 

Державне агентство лісових ресурсів України спільно з Національним університетом біоресурсів і природокористування розробили законодавчі зміни, які внесені в Податковий і Бюджетний кодекси України на 2019 рік, і, вперше з 2016 року, отримано фінансування для лісів Півдня та Сходу і зменшено податкове навантаження в частині сплати земельного податку на ліси з 5 до 0,1%. За останні три роки було підготовлено 10 проектів законів України, п’ять з яких вже працюють.
Про це в інтерв’ю для DT.UA заявив Володимир Бондар, заступник Голови ДАЛРУ.
«Призупинено розроблену Стратегію розвитку лісового господарства, в якій передбачалась і концесія, і створення однієї лісової компанії: вона не відповідає інтересам України. Наше звернення щодо цього важливого документа підтримали адміністрація президента та облради всіх ресурсних областей. І знайшло підтримку в Указі Президента. Таке рішення підтверджує тезу, що ринкові механізми не забезпечують вирішення стратегічних завдань організації раціонального використання та охорони природних ресурсів», — зазначає він.
На його думку, ліс — це галузь, яка найбільш гостро відчуває недосконалість ринку, що переважно орієнтований на вирішення потрібних на якусь конкретну мить завдань. Екологічні й соціальні функції лісу, які є головними цілями ведення лісового господарства на левовій частині лісового фонду, мають залишатися поза сферою ринкових відносин, і титульним власником лісу й лісових земель в осяжному майбутньому повинна залишатися держава, вважає Володимир Бондар.
«Суттєві позитивні зрушення є у фінансовій підтримці лісової галузі. У держбюджеті 2019 року на охорону й відтворення лісів виділено 365 млн грн, — говорить заступник голови ДАЛРУ. — Крім того, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу, якими передбачено для цих потреб спеціальний фонд у складі державного бюджету. Так, 26% ренти за спеціальне використання лісових ресурсів (у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування) зараховуватимуть до спеціального фонду державного бюджету. Ці кошти (близько 300 млн грн 2019 року) спрямують на ведення лісового й мисливського господарства, охорону і захист лісів».
Детальніше про розвиток лісового господарства читайте в матеріалі Петра Чечелюка “Володимир Бондар: “Україна має шанс створити принципово новий лісовий сектор”” у тижневику “Дзеркало тижня. Україна”.

Прес-служба Житомирського ОУЛМГ

Стан охорони лісів від незаконних рубок і надалі продовжує бути досить складним, однак, завдяки діяльності рейдових бригад кількість випадків та обсяг незаконно зрубаної деревини у минулому році значно зменшився у порівнянні з 2017 роком. Про це повідомили під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України, яке відбулося 24 січня.
Так, за оперативними даними у 2018 році обсяг незаконних рубок склав майже 18 тис. куб. метрів (у 2017 р. – 26 тис. куб. м), кількість випадків – 5,4 тис. (у 2017 р. – 7 тис.). До правоохоронних органів передано 2,1 тис. справ.
Значні обсяги незаконних рубок скоєно в лісах державних лісогосподарських підприємств Херсонського облуправління, Луганського облуправління та Донецького облуправління. Низький рівень проведення лісоохоронних заходів у південних та східних областях України спричинений, передусім, тривалою відсутністю державного фінансування для цих областей на охорону і захист лісів.
Окрім того, на колегії повідомили, що минулого року було дано доручення відновити контроль за діяльністю рейдових бригад та відстежувати їх маршрути через GPS-трекери, що значною мірою вплинуло на покращення ефективності та якості проведення рейдової роботи.
Станом на сьогодні обладнано 766 одиниць та продовжується робота з оснащення автотранспорту засобами моніторингу за їх переміщенням і використанням.

Прес-служба Держлісагентства

з січня 2019 року лісова промисловість України перейшла на європейські стандарти класифікації та вимірювання лісо­ та пилопродукції.

У них суттєво змінені підходи до визначення розмірно­якісних характеристик лісо­ та пиломатеріалів. Якщо раніше ділова деревина (лісоматеріали круглі) в Україні розподілялася на три сорти (І, ІІ, ІІІ) та мала низку сортиментів за їх призначенням, то з 2019 року – розподіляється на чотири класи якості (A, B, C, D), як і в європейських країнах, з відсутнім визначенням їх напрямку використання.

Нові національні стандарти, гармонізовані з європейськими, розроблялися Технічним комітетом України зі стандартизації лісових ресурсів ТК 18 «Лісові ресурси» та затверджувалися ДП «Український науково­дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості».

Принцип класифікації за європейською системою стандартизації лісоматеріалів круглих не базується на призначенні сортиментів, а в основі його – показники розміру та якості колод; більший діаметр і мінімальний вміст вад деревини за встановленого приросту – вищий клас якості:

– до класу якості А прийнято відносити лісоматеріали найвищого класу якості, які у більшості походять з нижньої частини колоди, із чистою деревиною або з незначними вадами, які не обмежують її використання;

– до класу якості В прийнято відносити лісоматеріали середнього класу якості, без особливих вимог до чистої деревини та сучками у межах середнього значення для кожної породи;

– до класу якості С прийнято відносити лісоматеріали нижче середнього класу якості, в яких дозволяються ті вади, які не значно знижують природні властивості деревини, як матеріалу;

– до класу якості D має бути віднесено лісоматеріали, що не задовольняють жодному з класів якості А, B, C, але з яких ще може бути отримано пиломатеріали для подальшого використання;

– всі інші лісоматеріали круглі, з яких неможливе отримання пиломатеріалів для загального використання, класифікуються, як:

а) деревина дров’яна для промислового використання, довжиною 2,0-4,0 метри (виробництва трісок технологічних чи паливного призначення, розколювання на паливну деревину тощо);

б) деревина дров’яна для непромислового використання, довжиною до 2,0 метрів (може бути реалізована фізичним і юридичним особам як паливо).

Заступник голови ТК­18 Наталія Марченко – кандидат технічних наук, доцент кафедри та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, експерт­дорадник з питань технології деревообробки та лісового товарознавства, провідний аудитор із сертифікації за системою FSC звертає увагу на те, що існують європейські стандарти на лісоматеріали наступних порід – бук і дуб, сосна, ялина, ялиця, модрина, тополя, тис. Однак, немає нормативів класифікації колод із деревини берези, вільхи, граба, акації, осики, липи, черешні тощо. Європейці зазначають, що вони мають дуже незначну кількість деревини з таких порід, а її класифікацію виконують за найбільш наближеним стандартом – наприклад, за нормативами на тополю визначають якість колод з осики, вільхи тощо…

В Україні подібна класифікація неможлива – виникне ціла низка спірних питань. З європейського досвіду стає зрозумілим, що європейські стандарти мають достатньо ємку класифікацію, в межах якої прийнято поділяти лісосировину національними нормативними документами на підкласи, для полегшення її відокремлення.

«Ми провели розширені консультації з деякими європейськими експертами та виробниками, взяли пакети австрійських, британських, німецьких, польських, румунських національних нормативних документів і зрозуміли, що в цих країнах додатково існують національні стандарти і технічні регламенти, якими уточнюються (конкретизуються) вимоги щодо класифікації лісо­ і пилопродукції. Тобто всі європейські країни приймають стандарти (EN) методом IDT, проте у них не забороняється розробка і впровадження власних технічних регламентів, що роз’яснюють і деталізують стандарти EN. Оскільки Закон України «Про стандартизацію» № 1315­VII від 05.06.2014 р. встановив прийняття Європейських стандартів в Україні методом ідентичного перекладу, без внесення національних приміток, ми також пішли шляхом європейської практики – розроблення додаткових Технічних умов України, якими встановлюються вимоги до класифікації тих видів лісопродукції, що не регламентовані пакетами EN та ТУ, якими конкретизуються вимоги до класифікації різних груп лісопродукції», – зазначила Наталія Марченко.

За її словами, із переходом на систему європейської стандартизації лісопродукції знімуться питання й надлишковий контроль за реалізацією деревини і продукції з неї з боку цілої низки контрольних органів країни, які через недоліки у системі стандартизації мали претензії до лісгоспів та деревообробних підприємств.

Зазначимо, що перехід на національні стандарти, гармонізовані з європейськими, передбачено постановою Уряду «Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України» від 09.12.2014 року №695 та у відповідності до наказу державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 14.12.2015 року №184.

Перехід до нової стандартизації зумовлений розвитком нових технологій переробки деревини та євроінтеграційними процесами в лісовій галузі України.

За матераілами прес-служби Держлісагентства

14 січня 2019 року на підприємство з привітаннями завітали юні гості. Дітлахи привітали колектив ДП «Лугинське лісове господарство» з новорічними святами, побажали усім здоров’я, миру і злагоди в родинах. По закінченню вітань, директор підприємства Павленко Анатолій Петрович щиро подякував за візит і привітання, їх також поздоровив зі святами і побажав їм щасливого і світлого майбутнього!

Відповідна інформація міститься в базі законодавства Верховної Ради.

Згідно із Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів”, у кілька разів підвищено штрафи за незаконну рубку і знищення лісових культур та молодняка.

Відповідні зміни вносяться, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів».

Водночас уряду доручено розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів.

Впровадження норм закону дозволить зберегти екологічну безпеку України та створить дієвий механізм запобігання вчиненню злочинів, пов’язаних з незаконною порубкою.

 

За інформацією УКРІНФОРМ 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 42, ст.327)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) статтю 65 викласти в такій редакції:

Стаття 65. Незаконна порубка, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка

Незаконна порубка і пошкодження дерев або чагарників; перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев або чагарників; знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях, а також молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти п’яти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

2) в абзаці другому статті 65-1 слова “від п’яти до десяти” замінити словами “від п’ятнадцяти до тридцяти”, а слова “від семи до дванадцяти” – словами “від тридцяти п’яти до шістдесяти”;

3) в абзаці другому статті 72 слова “від десяти до тридцяти” замінити словами “від тридцяти до дев’яноста”, а слова “від тридцяти до п’ятдесяти” – словами “від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти”;

4) статтю 153 викласти в такій редакції:

Стаття 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду

Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка –

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

1) доповнити статтею 201-1 такого змісту:

Стаття 201-1. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України

1. Переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

2. Та сама дія, вчинена особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 201, 201-1, 246 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням влади чи службового становища, або у великому розмірі, –

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі, –

караються позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Примітка. 1. Під цінними та рідкісними породами дерев у цій статті слід розуміти роди дерев, передбачені статтею 1 Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів”.

2. Під переміщенням у великому розмірі у цій статті слід розуміти переміщення лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів необроблених, вартість яких в одну тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, під переміщенням в особливо великому розмірі – вартість яких у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”;

2) статтю 246 викласти в такій редакції:

Стаття 246. Незаконна порубка або незаконне перевезення, зберігання, збут лісу

1. Незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, –

караються штрафом від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, –

караються обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені у заповідниках або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах, –

караються штрафом від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою чи третьою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Примітка. 1. У цій статті істотною шкодою вважається така шкода, яка у дві тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

2. У цій статті тяжкими наслідками вважаються такі наслідки, які у п’ять тисяч і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян”.

3. Абзац перший частини другої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) після цифр “114-1, 201″ доповнити цифрами “201-1“.

4. Закон України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 2-3, ст. 34; 2014 р., № 6-7, ст. 80; 2015 р., № 31, ст. 291) доповнити статтею 4 такого змісту:

Стаття 4. Обмеження внутрішнього споживання лісоматеріалів необроблених

Відповідно до пункту “g” статті XX “Загальні винятки” Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) на строк дії заборони вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту лісоматеріалів необроблених (товарна позиція 4403 згідно з УКТЗЕД), визначений статтею 2-1 цього Закону, встановлюється обмеження внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у розмірі 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Обсяг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених не повинен перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік незалежно від обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених у попередньому році.

Моніторинг внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, а також контроль за неперевищенням обсягу внутрішнього споживання вітчизняних лісоматеріалів необроблених, встановленого цією статтею, здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року.

2. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування цього Закону:

розробити комплексну програму відновлення лісового фонду України та визначити першочергові обсяги робіт щодо відновлення лісів і лісорозведення, охорони лісів від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, інших лісогосподарських заходів, а також порядку і способів їх проведення;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ 
6 вересня 2018 року 
№ 2531-VIII

 

26 грудня 2018 року працівники ДП «Лугинське лісове господарство» взяли участь у семінарі-навчанні із застосуванням  нової системи стандартизації, який відбувся на базі ДП «Олевське лісове господарство». Семінар проводив начальник відділу лісових ресурсів, технічного забезпечення та охорони праці Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства  Беркута Володимир Миколайович.

Навчання розпочалося з теоретичних занять, на яких Володимир Миколайович розповів про нові методи обміру та обліку лісоматеріалів. Потім було розглянуто вади деревини, нові терміни та визначення, нові методи вимірювання.

По завершенню теоретичної частини, відбулися практичні заняття, на яких учасники семінару закріпили теоретичні знання, спробували на практиці нові методи обміру деревини, потренувалися у встановленні якості лісоматеріалів за новими стандартами.


 
Scroll to Top